«Сучасні технології проведення практичних робіт у шкільному курсі математики».

Як відомо, школа виконує дві основні соціальні функції – навчально-розвивальну і виховну. Таким чином, кінцевим результатом, кінцевим продуктом роботи школи має бути психічно і фізично здорова, освідчена, здатна до саморозвитку та удосконалення, високоморальна особистість. Цим і обумовлена методична проблема, над якою я працюю «Формування та розвиток життєвих компетентностей учнів шляхом використання ефективних методів навчання на уроках математики».

Методична література розглядає необхідність формування таких життєвих компетентностей учня-випускника:

Навчальні компетентності (навчальні досягнення, інтелектуальні знання, уміння навчатися та оперувати знаннями),

Особистісні компетентності (розвиток особистих талантів і здібностей, обізнаність про власні сильні і слабкі сторони, здатність до рефлексії, динамічні знання).

Самоосвітня компетентності (здатність до самонавчання, організація своїх власних прийомів самоосвіти, відповідальність за рівень власної самоосвітньої діяльності, гнучкість застосування знань, умінь, навичок в умовах швидких змін, постійний самоаналіз, самоконтроль за власною діяльністю).

Соціальні компетентності (співпраця, робота в команді, комунікативні навички, здатність приймати свої рішення, прагнення до розуміння власних потреб і вимог, соціальне єднання, вміння визначити особисті ролі в суспільстві,ціннісні орієнтири, розвиток особистісних якостей, саморегуляція, культура міжособистісних відносин).

Здоров'я особистості (соматичне, клінічне, фізичне, психічне здоров'я, достатній рівень валеологічних знань).

Творчі компетентності (здатніст до виявлення і постановки проблем, креативність, гнучкість – здатність до висловлення різноманітних ідей, оригінальність, здатність відповідати на подразники нестандартно, здатність удосконалити об'єкт, додаючи деталі, додаючи деталі, здатність вирішувати проблеми, тобто здатність до аналізу і синтезу.

Для реалізації цих педагогічних завдань я постійно звертаюсь до літератури з психології і педагогіки, знайомлюсь із передовим педагогічним досвідом, працюю з фаховою літературою, знайомлюсь із роботою колег через періодику. Серед багатьох освітніх технологій я обрала дві, які мені близькі і реалізація яких мені краще вдається – це принцип розвиваючого навчання та методи проблемного навчання.

Для кращої мотивації учнів до навчальної діяльності моделюю проблемну ситуацію. Прикладом мотивації може бути цікава задача або деякі приклади із життя. Враховуючи дефіцит навчального часу, підбираю задачу не громіздку, таку щоб її розв'язування займало не більше 5 хвилин. Наприклад при вивченні у 6 класі теми «Відсотки» зачитую листа жителя нашого села, який звертається за допомогою

«Шановні учні. Звертається до вас житель с.Нагірна Коваль Іван Васильович. Через два роки в моєї дружини ювілей. Я хочу подарувати їй пральну машину, яка коштує 3000 грн. Банк приймає кошти населення на строкові депозити під 20% річних. Скільки грошей треба покласти в банк, щоб через два роки отримати необхідну суму?

При вивченні теми «Теорема Фалеса» у 8 класі пропоную учням поділити відрізок навпіл (вони уміють це робити з допомогою циркуля і лінійки з 7 класу), а потім на 4 рівні частини. Запитую: «А на скільки рівних частин можна поділити відрізок у такий спосіб?» Неодмінно хтось із учнів відповість, що на 8, 16, 32 і т.д. Моделюю проблемну ситуацію: «А як поділити відрізок на 3,5,6,7 і т.д. частин?». Учням не вистачає наявних знань. Тоді вчитель може повідомити учням, що відповідь на поставлене запитання дає теорема Фалеса. Тепер учням можна зобразити малюнок,що ілюструє теорему Фалеса і запропонувати самостійно за малюнком сформулювати її. При такому підході до вивчення теми відношення учнів до вивчення та доведення теореми більш уважне.

При вивченні теореми косинусів у 9 класі проводжу бесіду про те, яка на їх думку з відомих теорем чи не найчастіше використовується при розв'язуванні задач? Хтось обов'язково назве теорему Піфагора. Обов'язково у бесіді акцентуємо увагу, що вона застосовується для прямокутного трикутника, отже сфера її дії обмежена, адже розв'язуючи задачі приходиться працювати не з прямокутними трикутниками. Від Мотиваційної частини переходжу до формулювання проблемного запитання: «Чи є спосіб знаходження будь-якої сторони у будь-якого трикутника?» Тепер можна повідомити учням, що сьогодні будемо знайомитися із більш загальною теоремою, з якої як наслідок випливає теорема Піфагора. Після такого невеличкого вступу учні слухають теорему косинусів уважно, а після того, як дізнаються наслідки з неї, а саме можливість за трьома сторонами визначити кути трикутника, визначити вид трикутника, не вираховуючи його кутів, ця теорема надовго їм запам'ятовується.

Перед вивчення теми «Коло. Довжина кола» у 6 класі, даю домашнє завдання учням кожному вирізати кольоровий кружечок. У дітей виникає запитання: «Якого розміру?». Я відповідно кажу, що який їм подобається, кому великий, а кому маленький. Ті, що забувають це зробити, (трапляється і таке) прошу приготувати монету. Пояснивши що таке коло, його елементи, довжину кола кожен учень міряє ниткою самостійно. Прошу учнів виміряти діаметр кола, виконати дію ділення ℓ/d. Опитую учнів, які ж відповіді отримали. Читаю подив у їхніх очах, коли всі вони мають різні – кружки, а відповідь у всіх одна – 3 цілих, хоч десяті і соті дещо відрізняються. Таким евристичним способом я підводжу їх до знайомства із числом ∏.

Саме із формуванням і вирішенням проблеми і пов'язане розвивальне навчання. Підбираючи завдання, особливо практичного спрямування, учні відчувають себе активними учасниками навчального процесу, дослідниками, які майже самі роблять «відкриття», здобувають нові знання.

Слід звернути увагу, що нескладних життєвих задач чи задач практичного спрямування у підручниках обмаль. Тому доводиться звертатись до Інтернету або складати самому, що створює певні труднощі при підготовці до уроків. Хоч і є зараз чималий вибір підручників, але часто вчителю нестандартні чи практичні задачі приходиться шукати із додаткових джерел. Допомагають в цьому і періодичні видання і обмін досвідом з колегами.

Програма 6 клас у розділі «Відсоткові розрахунки» тему «Задачі економічного змісту» - 1 год. Звичайно на цьому уроці відсоткові розрахунки використовуються для розв'язування задач економіко-фінансового характеру. До цього уроку я готуюсь заздалегідь. Даю довгострокову домашню роботу, суть якої полягає в тому, щоб діти самі або з допомогою батьків склали задачі на відсоткові розрахунки. За попередньою домовленістю задачі й розв'язки до них здаються за день до уроку – для оцінки. Учні повинні свої творчі роботи підготувати згідно вимог:

-         зв'язок з життям ( використання місцевого матеріалу, матеріал районної газети «Жашківщина», задачі на тему «Відсотки в професії моїх батьків, у побуті…);

-         розв'язування кількома способами;

-         оригінальність, раціональність;

-         оформлення.

Вибираються найкращі задачі і знайомлю з ними всіх учнів.

Наведу приклад авторської задачі з прикладним змістом:

Вкладник поклав у банк вклади на три різні рахунки.

На перший рахунок поклав 1000 грн. під 20% річних.

На другий рахунок поклав 2000 грн. під 18% річних.

На третій – 3000 грн. під 16% річних.

1.Скільки грошей можна зняти по відсотках через рік із трьох рахунків?

2.Чи вистачить грошей, знятих по відсотках за рік, щоб купити велосипед вартістю 650 грн.?

3.Що вигідніше – залишити гроші на різних рахунках, чи перекласти їх усі на один із рахунків?

4. Інфляція складає 9% на рік. На який рахунок вигідніше перекласти гроші?

 Повертаючись до мотивації учнів до навчальної діяльності, вважаю, що мотивація учня повинна бути не тільки зовнішньою, а й внутрішньою. Учень повинен бути переконаним, що навчальна діяльність є необхідною для його подальшого розвитку, для його майбутньої роботи. Тому для пробудження пізнавальних інтересів знайомлю учнів з історичними та прикладними аспектамми математики. Для цього на уроках можу зробити учням повідомлення з історії, математики, ну мерології, з таких розділів математики, яких не вивчають у школі. Важливим для зацікавлення учнів предметом є демонстрація прикладного значення матеріалу, що вивчається, тому часто наводжу приклади застосування набутих знань в геометрії, економіці, географії, на робочому місці батьків учнів.

Наприклад в алгебрі часто використовуються геометричні інтерпретації модуля, границі послідовності, а в геометрії застосовують методи алгебри. Наприклад алгебраїчний метод розв'язування задач на побудову, розв'язування задач за допомогою рівнянь. Відомі з дитинства фрази «щоб був удома не пізніше 8-ої години», або «не їж більше, ніж 2 порції морозива» - це використання нерівностей у житті людини. Підводжу учнів до думки, що чим далі пізнає людина світ, то частіше у неї виникає потреба розв'язувати нерівності у різних галузях господарства і побуту.

При вивченні теми «Нерівності» у 9 класі проводжу урок-практикум з груповою формою роботи, на якому формую навички розв'язування прикладних задач з допомогою нерівностей. Утворюю 3 групи: менеджерів фірми «Світ меблів»; відділ замовлень супермаркету «Метро» та сімейна рада родини Іванових. Кожна група розв'язує проблему, що виникла в процесі роботи, підготовки до свята або в сімейному житті. Тут я використовую досвід учителя математики з Дніпропетровська Сапагової Т.Г., зокрема задачі із її посібника «Збірник економічних і прикладних задач». Наведені в ньому задачі охоплюють різні сторони життя і урізноманітнюють уяву про використання математичних знань.

Розв'язуючи задачі практичного спрямування, учні переконуються, що «математику тому вчити треба, що розум до ладу приводить», та що математика є невід'ємною частиною життя.